В своїй хаті своя правда, і сила, і воля: як змінилася свобода у світі з 1995-го

      Freedom House опублікували детальний звіт про свободу в країнах світу з 1995-го і до сьогодні. Як вона змінювалась, можна побачити на фото, де зеленим кольором позначені вільні держави жовтим -- частково вільні червоним -- фактично невільницькі Стан України за цей час зовсім не змінився, а ось за змінами Росії, Білорусі, Індії, Перу, з інщого боку Бразилії, країн Кавказу, можна добре побачити.
   Посилання на статтю:  http://expres.ua/digest/2015/02/08/125909-svoyiy-hati-svoya-pravda-syla-volya-zminylasya-svoboda-sviti-1995-go

  Українська  хартія  вільної  людини .

 Бути вільною людиною :

•  Усі люди створені вільними. Саме це найвагоміше право людини, отримане кожним/кожною від народження, визначає суть нашої цивілізації.
•  Бути вільною людиною — це не лише зовнішня ознака, яка об’єднує усіх нас за правами, але й внутрішній духовний вибір.
•  Невільна людина не здатна бути ані щасливою, ані захи- щеною, ані впевненою у своєму майбутньому. 
• Бути вільною людиною — це насамперед означає брати на себе відповідальність.
•  Не можна вимагати від когось виконання його обов’язків, не виконуючи власних. 
• Не треба жити постійним почуттям скривдженості і жалем до себе. Бути вільною людиною означає вірити у свої сили.

• Бути вільною людиною означає усвідомлювати свою непо- вторність, однак жодною мірою не плекати у собі зверхності. 
• Бути вільною людиною означає завжди і всюди самостійно додержуватися принципу нашої рівності один з одним, а також рівності перед законом.
•  І найважливіше: бути вільною людиною означає чинити добро. Саме в цьому полягає найглибший смисл свободи вільної людини.

Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=jZEoW-mVusw

  

"Немає людини, яка б не любила свободу; але справедлива людина вимагає її для всіх, а несправедлива — лише для себе.

Людвиг Берне

Чому ми прагнемо до свободи? Що обмежує нашу свободу? Як пов'язані свобода і відповідальність? Яке суспільство можна вважати вільним?

    

„Для мене воля є найголовнішим в житті, я вільна людина” – так кажемо ми в буденному житті. Нічого дивного, нового в цих словах. Ми граємось с цим, використовуємо цю фразу, коли потрібно та можливо, і вдома і на роботі. І є дуже заспокійливий, підтримуючий вислів для цього, неначе дихання існуючої культури: „Все життя – театр, а люди в ньому актори”.

     Чи всі ми розуміємо, що маємо на увазі, коли говоримо про свободу? Свобода від чогось, або від когось, або свобода в чомусь …??? Чи дійсно ми її потребуємо? А якщо потребуємо, чи ми готові її взяти та нести на собі? Чи вистачає гідності її нести в собі та віддавати результати від неї людям?

В чому полягає ця воля? Бути Вільним в помислах, мати свою ідею, керувати своїм життям, робити себе та світ кращим? Бути вільним від батьківщини, батьків, суспільства, людей, які тебе оточують, від родини … взагалі від обов’язків? Чи є це можливим бути вільним в абсолюті?